Емпатія – що це таке та її роль у спілкування з пацієнтами
Емпатія – що це таке та її роль у спілкування з пацієнтами
Емпатія, а точніше те значення до якого ми звикли у повсякденному житті є неправильним. Емпатійна підтримка – це не тоді, коли ми переносимо на себе проблеми іншого, ніби відчуваючи їх. А тоді, коли ми можемо спокійно вислухати людину, не переймаючи на себе її біль.
Емпатія — це глибоке і безпомилкове сприйняття внутрішнього світу іншої людини та її емоцій. Насамперед це розуміння емоційного стану людини і демонстрація цього розуміння. Емпатія — це також здатність побачити навколишній світ таким, яким його бачить інша людина.
У медицині часто застосовують поняття «емпатичне слухання», яке походить із психології, — розуміння емоційного стану іншої людини і демонстрація цього розуміння.
Спеціалізація медичної допомоги та застосування нових методів діагностики і лікування при недотриманні правил деонтології можуть створити бар’єр в спілкуванні між медичним працівником і пацієнтом. Часто це заважає психологічному контакту, який надзвичайно необхідний при лікувальному процесі. Володіння навиком емпатії дає змогу при лікуванні пацієнта користуватися не лише даними лабораторних та інструментальних досліджень, а й думкою та почуттями пацієнта. Потреба хворого у чуйному та уважному ставленні медичного працівника, у доброму слові, що дарує надію, з перебігом лікувального процесу не зменшується, а лише зростає.
Важливо, аби пацієнт розумів, що його зацікавлено слухають. Потрібно заохочувати його до вираження почуттів, що дасть змогу медичному працівникові ліпше зрозуміти ставлення пацієнта до свого захворювання. Взаєморозуміння поліпшується, якщо лікар або інший медичний працівник у спілкуванні з пацієнтом уникає зарозумілості і не демонструє зверхності, а, навпаки, поводиться доброзичливо і впевнено, виявляючи свою здатність до розуміння і щирий інтерес до проблем пацієнта та його родини.
Під час лікувального процесу формується особливий зв’язок «лікар — медична сестра — хворий». Тому знання психології спілкування сприяє розв’язанню проблем і труднощів, пов’язаних із розвитком хвороби і сприяє одужанню хворого. Повсякденна робота медиків пов’язана із психологічними і емоційними чинниками та, обов’язково, — із проявом емпатичних здібностей. Однією з таких здібностей є вміння зрозуміти хвору людину, виробити методику спілкування з пацієнтом.
Для пацієнта дуже важливо, щоб медичний працівник розумів та поділяв його емоційний стан. Саме це дає людині відчуття полегшення. Тому, коли медичний працівник проводить бесіди з пацієнтом, характер яких в ідеалі має бути терапевтичним (наприклад, при підготовці до операції чи складної процедури, прийняття важливого рішення), він насамперед має звертати увагу не так на інформацію, яку пацієнт повідомляє, як на почуття, які він виражає при цьому. Ось чому медичним працівникам так потрібно володіти навиком емпатичного слухання.
Отже, терапевтичний ефект залежить від того, чи почувається пацієнт в спілкуванні з медичним працівником об’єктом турботи, чуйності та розуміння.
Емпатія потрібна не лише пацієнтам, але, власне, самому лікарю. Володіння інструментами клінічної емпатії – це профілактика емоційного вигорання на роботі.
Для розвитку емпатичних здібностей медичним працівникам важливо вдосконалювати комунікативні навички, які полягають в умінні вислухати, зрозуміти, заспокоїти хворого, відвернути від невротичної ситуації, знайти щось сприятливе, позитивне, радісне у його житті і переорієнтувати на нові цінності.
Під час спілкування з пацієнтом медичному працівникові важливо виявляти терпимість до людських слабостей, уникати ролі мораліста. Не слід вживати спеціальної медичної термінології, вести бесіду потрібно на рівні, доступному хворому.
Емпатія — це навичка, яка підлягає тренуванню.
ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ОБІЗНАНОСТІ
ПРО ШИЗОФРЕНІЮ
Шизофренія – психічний розлад, для якого характерне порушення мислення та емоційних реакцій. Вчені досі не встановили точну причину розвитку шизофренії. Вважається, що вона пов'язана із генетичним фактором. Але не завжди шизофренія передається від батьків до дітей.
Шизофренія проявляється різноманітними симптомами, які можна поділити на декілька категорій.
1. Галюцинації:
- Відчуття того, чого насправді немає.
- Люди з шизофренією можуть чути голоси, бачити речі, відчувати запахи, смаки або дотики, яких насправді не існує.
- Ці галюцинації можуть бути дуже чіткими та реалістичними, що робить їх дуже лякаючими для людей, які їх відчувають.
2. Марення:
- Помилкові переконання, які не піддаються корекції.
- Люди з шизофренією можуть вірити, що їх переслідують, що вони володіють надприродними здібностями, або що їм хтось хоче нашкодити.
- Ці марення можуть бути дуже стійкими, і люди з шизофренією можуть щиро вірити в них, навіть якщо є чіткі докази протилежного.
3. Дезорганізована мова та поведінка:
- Люди з шизофренією можуть говорити незрозуміло, плутатися в думках, або вести себе неадекватно.
- Їхня мова може бути незв’язною, вони можуть перескакувати з однієї теми на іншу, або говорити про речі, які не мають сенсу.
- Їхня поведінка також може бути непередбачуваною, вони можуть бути неорганізованими, або робити речі, які не мають сенсу.
4. Негативні симптоми:
- Втрата нормальних функцій.
- Люди з шизофренією можуть відчувати апатію, втрату мотивації, емоційну тьмяність, або втрату інтересу до життя.
- Ці симптоми можуть зробити життя людей з шизофренією дуже складним, адже їм стає важко вчитися, працювати, спілкуватися з людьми та отримувати задоволення від життя.
Важливо пам’ятати, що шизофренія – це не вирок. З правильним лікуванням та підтримкою люди з шизофренією можуть вести повноцінне та продуктивне життя.
Більше цікавого і потрібного читайте тут:
