Пам’ятка для сільгоспвиробників та бджолярів
Пам’ятка для сільгоспвиробників та бджолярів
Пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром і пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Найбільш небезпечні для бджіл інсектициди, тобто препарати які застосовують проти шкідників. Так, за даними науковців, у 95% випадках хімічний токсикоз викликають саме ці речовини, в 4% – гербіциди і лише 1% припадає на інші хімікати.
Обробки інсектицидами в посівах медоносних культур (ріпак, соняшник, гречка) в період цвітіння іншими препаратами ЗАБОРОНЕНО!!!
Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» та в доповненнях до нього.
Відповідно до Переліку можливе використання в період цвітіння медоносних культур слідуючих інсектицидів: Моспілан, Біскайя,Каліпсо, Кораген. Особливості хімічного складу діючої речовини даних препаратів роблять їх повністю безпечними для бджіл. Зазначені препарати нетоксичні для бджіл та джмелів — як дорослих, так і личинок, і не відлякують запилювачів (на відміну від багатьох інших препаратів), завдяки чому рівень запилених квіток залишається максимально можливим.
Всі роботи з пестицидами проводять в ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
Забороняється:
- залишати в полі невикористані розчини пестицидів;
- обробка пестицидами ентомофільних сільськогосподарських рослин та рослинності в лісосмугах в період їх цвітіння навколо оброблюваних полів.
Обробки проводять тільки за наявності відповідних показань із застосуванням наземного малооб’ємного обприскування при швидкості вітру менше 5 м/с і витратою препарату відповідно донором. Обробка хімічними речовинами медоносних культур під час їх цвітіння неприпустима. Уразі крайньої необхідності використовують найменш токсичні пестициди або біопрепарати, при цьому авіаобробітки виключаються.
В господарствах працівники, робота яких пов'язана з пестицидами та агрохімікатами, повині своєчасно проходити навчання з техніки безпеки та отримувати відповідні допуски і посвідчення.
Провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах.
Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування.
Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку:
1.вивезти пасіку в безпечне місце,
2.ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім’ї в зимівник.
3.бджіл вивозять на відстань не менше 5-7 км від оброблюваних площ.
Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах.
Обробляють посіви переважно препаратами 2 та 3 класу небезпеки. При обробці пестицидами: 2 класу небезпечності, обмеження льоту бджіл становить біля 3-4 діб; 3 класу– 1-2 доби. Терміни ізоляції збільшуються на 1-2 дні при зниженні температури та підвищенні вологості повітря.
Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити представники ОТГ,сільської ради, депутати, ветеринарний лікар господарства чи району, представники господарства, інші зацікавлені особи.
В акті повинна міститися інформація:про кількість бджолиних сімей на пасіці; відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км від місця знаходження пасіки; хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ; інформація про домовленість та згоду розміщення вуликів на полях сільгосптоваровиробника; характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння); сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.
Управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області
