Всеукраїнський тиждень безбар’єрності
Понад 3700 заходів умістив Всеукраїнський тиждень безбар’єрності, що триває з 25 по 31 травня. Це значить, у створенні рівних можливостей для всіх та інформуванні про них були задіяні не лише столиця та обласні центри, а й безліч громад країни.
Чому це важливо? Є багато соціологічних досліджень щодо природи громадської думки.
Зокрема й таке: люди змінюють свої погляди, звички, поведінку не так під тиском голих фактів, як під впливом найближчого оточення – сусідів, друзів, колег. Людей і спільнот, із якими пов’язує їх життя. А саме це і є громада. Якщо на рівні найменших громад безбар’єрність буде свідомим вибором – поступово вона стане нормою для кожного українця.
Сьогодні мали нагоду поглянути на безбар’єрність з точки зору жителів конкретного міста – Вінниці. Побачили конкретні долі, які вона змінила на краще.
Студент із порушенням слуху може опанувати улюблену професію, бо для цього є умови. Людина з порушенням зору може піти в театр, зайнятися хобі, спробувати себе в IT. Мама й тато дитини з інвалідністю не залишаються наодинці – є куди прийти і є ті, хто допоможе.
Ключове слово: «можуть». Безбар'єрні рішення повертають людям можливості, на які вони мали право від початку. Саме тому наше гасло: «Безбар'єрність – коли можеш» – це ще й питання до кожного, хто цим займається: «Я збільшую цим можливості людей чи навпаки?».
На спеціальному заході «Мова гідності» письменниця й засновниця ГО «Видимі» Олена Пшенична нагадала ще про одне важливе правило: «Спочатку людина, потім її обставини й діагноз»,– це стає звичкою лише тоді, коли застосовуєш його щодня. Навіть коли ніхто не дивиться.
Тиждень безбар'єрності завершується. Робота – ні.
